Легенди Закарпаття

    Сьогодні ми з вами здійснимо подорож в загадкове минуле нашого краю і ознайомимося з легендами Закарпаття.

    Наш край надзвичайно багатий легендами, міфами та оригінальною історією. Гори Карпати навіть на перший погляд навіюють всілякі дивовижні образи. Замки та палаци, храми та монастирі, археологічні знахідки ховають від нас чимало таємниць минулої доби. Вони захоплюють нас, переносячи в різні історичні епохи, пронизують духом героїчних та легендарних часів. 

    Взагалі історія Закарпаття ставить більше питань ніж відповідей. Події минулого настільки розмиті та багатозначні, що виникає великий простір для бурхливої уяви. Звідси випливають різноманітні версії щодо тієї чи іншої події. Писемні джерела та археологія висвітлюють одні сторони минулого, народна пам’ять -- інші. Історично склалося так, що не один народ творив наші легенди та міфи. А як ми знаємо, кожен народ сприймає реальність по своєму, як і кожен історик трактує по різному події та факти. В цьому і особливість таємничого переплетіння, що оповило Карпати невидимим вузлом міфів та легенд багатьох поколінь різних народів.

    Озеро Синевир, або як його ще називають "Морське око"- це офіційно найбільше і найглибше високогірне озеро України. Воно утворилося досить не випадковим чином. Історики пишуть, що це сталося близько 10 тисяч років тому в результаті потужних зрушень гірських порід.

 

    Неодмінна ознака Синевиру  — це 13-метрова дерев'яна композиція "Синь і Вир", створена за мотивами найвідомішої легенди про Синевир… Кілька сотень років тому місцеві гори були у володінні у одного дуже старого графа. Також у графа була юна і дуже красива дочка Синь. Звали її так через неймовірно блакитні очі. Одного разу дівчина прогулювалася схилами і, збираючи квіти, побачила прекрасного молодого хлопця на ім'я Вир. Пара відразу сподобалася одне одному, і вони закохалися. Дізнавшись про це, граф розпорядився стратити простого хлопця за любов до його красуні дочки. З тих пір Синь оплакувала Вира, проливаючи сльози. Так і утворилося кристально чисте блакитне озеро Синевир.

 

    Замки Закарпаття — одні з найбільш загадкових пам'яток нашого краю, таємничий рукопис наших предків, який кожне покоління читає у контексті своєї епохи. Вони оповиті легендами, переказами, про них розповідається у різних видах усної народної творчості. У середні віки замки відігравали стратегічну роль у житті краю. Та цим не обмежується їх значення. Навпаки, починається історія кожного з них, яка вбирає в себе духовні прагнення та емоціональне різнобарв'я людей, пов'язаних долею з цими спорудами. На сьогоднішній день тільки Ужгородський та Мукачівський замки збереглися у повній своїй красі. Але і руїни інших замків дають широкий простір як для творчої фантазії, так і для історичного переосмислення.

 

    З водоспадом Шипіт пов'язано кілька легенд. Однією з найпопулярніших є історія про бідного хлопця і багату дівчину, які покохали один одного. Припускаючи, що їх союз не підтримають рідні, вони зустрічалися таємно, біля крутих скель. Одного разу мати дівчини простежила за нею, і підслухала шепіт закоханих. Жінка влаштувала сильний скандал, що викликав потім грім і зливу. Місцем, де стояли закохані, потекли сильні потоки води, і змили їх. Після інциденту дівчину і хлопця не змогли врятувати, а мати ще довгий час приходила до водоспаду і розповідала, що їй на тому місці чувся шепіт закоханих. Звідси і пішла назва.

 

    Мало хто знає про існування такого чуда, як долина нарцисів в Карпатах в урочищі Керекеші. Цю квітку прийнято сприймати як садову, а милуватися нею в дикій природі практично нереально. У цьому дивовижному куточку природи нарцис шанують і оберігають довгі роки. Принесена на територію України в період танення льодовика, квітка назавжди оселилася тут. І вже кілька тисяч років вона дбайливо прикрашає місцеві долини.