НЕВІДОМА УКРАЇНА

ОЗЕРА НАШОЇ КРАЇНИ

Озеро Солоний Лиман

Солоний лиман: природний скарб Дніпропетровщини, що славиться своїми мінеральними джерелами, неповторною природою і фантастичними по красі пейзажами.

Солоний Лиман сформувався природним чином у степовій зоні. Озеро має площу 3,5 квадратних кілометри та берегову лінію завдовжки майже 11,5 кілометрів. Воно розташоване на межі Самарського лісу — одного з найбільших лісових масивів регіону, що поєднує хвойні та змішані породи. У центрі озера знаходиться витягнутий острів, а уздовж берегів розташовано кілька природних заток.

Цікаво, що на дні озера знаходяться бруд, який має лікувальні властивості. Це знали давно, місцеві жителі вже не першу сотню років використовують грязі для лікування. Є згадки, що раніше в цій місцевості була козацька стоянка і козаки також лікувалися брудом із озера.

Озеро Бребенескул

Озеро Бребенескул — найвище високогірне озеро України, розташоване на висоті 1801 м над рівнем моря, у серці масиву Чорногора. Воно тягнеться в льодовиковому карі між вершинами Гутин Томнатик і Бребенескул. Озеро невелике за площею (близько 400 м²), але надзвичайно мальовниче — його тихі води виблискують між стрімкими схилами, а навколо — альпійські луки, кам’яні осипи й незаймана природа. Вода тут прозора зі смарагдово-зеленим відтінком. Найбільша глибина озера Бребенескул складає 3,2 м, ширина − 67 м, а довжина − 147 м. Високогірна водойма є окрасою та гордістю Рахівського району, а віднедавна ця туристична атракція отримала природоохоронний статус.

Це місце особливо приваблює мандрівників, які прагнуть тиші, краси й атмосфери справжніх Карпат. Незважаючи на віддаленість, Бребенескул стає все популярнішим серед туристів, які долають складний, але надзвичайно мальовничий маршрут, щоб побачити це диво природи на власні очі. 

Озеро Світязь

Світязь - всім відоме озеро, яке розкинулось у Волині, поблизу Шацька. Це надзвичайно красиве творіння природи шацького краю, яке часто називають ''Українським Байкалом''. Адже вода його чиста та прозора. Щороку тисячі туристів з різних куточків України приїздять сюди заради відпочинку та незабутніх емоцій. А ще слід зазначити, що у складі води містяться срібло та гліцерин, що несе позитивний характер для оздоровлення організму. А ще є місця з цілющою блакитною глиною, яку не може оминути ніхто. Після неї шкіра стає ніжною, гладенькою, ніби після походів до косметолога.

Найбільша глибина — 58,4 м, а середня — 6,9 м. У вітряну погоду хвилі тут досягають півтораметрової висоти.  Світязь є одним з найбільших озер в Україні. Площа його водної поверхні становить близько 40 000 квадратних метрів.  Утворення цього природного гіганта відбулося, як результат довготривалого впливу артезіанських вод і найдавнішого льодовика. Серед особливостей Світязя є його острів, який наразі перебуває під наглядом працівників Шацького національного природного парку. Зараз острів є лишень тільки одним з напрямків для водних екскурсій туристів на човнах, байдарках чи катамаранах.

НАЙМЕНШІ СЕЛА В УКРАЇНІ

    Серед багатьох сіл є такі, куди не доходить не лише туристи, а й мобільний зв'язок. Це місця, де досі стоять хати з очерету, жителі знають одне одного з дитинства.
    В Україні є села, де живе стільки людей, що їх можна порахувати на пальцях однієї руки. Тут немає магазинів, інтернету чи готелів, а туристи не ступали сюди роками.
    Ці місця - мов застиглі в часі: зі старими хатами, порожніми вулицями та тишею, яку не зруйнувало навіть 21 століття.
    

    Котівка — село в Україні, у Сумської області. Населення становить 4 особи. До 2018 орган місцевого самоврядування — В'язенська сільська рада. 
Село Котівка розташоване на лівому березі річки Клевень, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Вегерівка, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Стрільники, на протилежному березі — село В'язенка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою.

 Натхненний вікенд в Трансільванії

Самобутня, барвиста, весела і при цьому абсолютно не досліджена багатьма туристами країна. Від легендарних замків до пляжних курортів — зібрали для вас все найцікавіше.

Прийнято вважати, що в Румунії небезпечно і не особливо цікаво. Насправді, її по праву можна назвати «карпатською перлиною» — настільки вона незвичайна й різноманітна. Тут вранці можна прокинутися в горах біля старовинного замку, а ввечері — вечеряти морепродуктами на березі моря. У Румунії багато замків і палаців: Бран, Корвін, Пелеш, Пелішор, Поенари, Ришнов, Діва, Сігішоара — ось кілька прикладів чудових фортифікаційних та замкових споруд, якими багата ця країна.

Наш маршрут по Румунії наступний: Палац культури в Яссах — Дельта річки Дунай — Мамая — Будівля румунського парламенту в Бухаресті — Замок Дракули — Червоний яр  — Клуж. Загальна довжина маршруту — 1148 км

Палац культури в Яссах

Неоготичний палац — гордість не тільки міста Ясси, але і всієї країни. Палац будувався цілих 28 років і нараховує, щонайменше, 298 кімнат. Будівля нагадує королівські палаци в Нідерландах та Бельгії, але все ж зі своїми локальними особливостями. Навколо теж дуже гарно, що розташовує до приємних прогулянок. Головною ж родзинкою палацу є той факт, що тут знаходяться відразу чотири музеї: Музей науки і техніки, Музей етнографії, Музей мистецтва і Музей історії.

Дельта річки Дунай

 

РІЗДВЯНИЙ ЗОРЕПАД

( Віртуальна подорож у дивовижний світ Різдвяно-новорічних  традицій )

        За вікном зима – час найкоротших днів і найдовших ночей. Але ми всі дуже любимо зиму! Чи не так? Ковзани, лижі, сани… А разом з ними ігри у сніжки і ліплення снігової баби. І в цей час приходять до нас зимово-новорічні свята. Зимовий період – найулюбленіший час більшості дітей! Чому? Бо саме взимку – найбільше свят і омріяних подарунків – іграшок та солодощів!

         А починаємо ми з свята святого Миколая! Святий Миколай  існував насправді. Він народився у 280 році н. е. у родині багатих греків-християн, які мешкали у місті Патарі (територія сучасної Туреччини). Хлопець зростав у добрі та любові, але його надзвичайно засмучувала навколишня бідність і убогість мешканців міста, тому він із дитинства і протягом життя потайки допомагав бідним родинам та дітям-сиротам.

            Коли його батьки померли, Миколай отримав величезний спадок, але не став жити в розкошах. Він розпродав усі статки та роздав гроші бідним. Покинувши світське життя, Миколай вирушив прочанином у Палестину, а коли повернувся, став священиком, а згодом – і єпископом у місті Міри. Під час гонінь християнської віри його кинули до в'язниці, потім звільнили. А на схилі років отець Миколай став ченцем.

           Ще за життя люди вважали отця Миколая святим. Бо він не раз за допомогою щирої молитви творив справжнє диво: вгамував бурю на морі, завдяки чому було врятовано чимало рибалок, а також корабель із прочанами; він зцілював калік і недужих, неодноразово рятував приречених до страти. Але найбільшою його заслугою було те, що він безмірно любив усіх людей і цінував кожного.

            Свято Різдва Христового – найкрасивіше зимове свято, яке чекають дорослі й діти. Різдво є одним з головних християнських свят, яке вирізняють унікальні звичаї і традиції, а також власні символи. Значення цього свята настільки велике, що навіть хід нової історії і літочислення ведеться від Різдва Христового.

            Різдво - це свято на честь народження Ісуса, і ми відзначаємо його в пам'ять про сина Божого. Ісус - це син Бога. Бог послав його на землю для того, щоб врятувати всіх нас. Різдво,  –  святкують 25 грудня  – за григоріанським стилем. або – 7 січня, як це заведено за юліанським календарем. 

Перед самим народженням батьки Ісуса Йосип та Марія змушені були відправитися в місто Віфлеєм, так як цар наказав провести перепис населення. У Віфлеємі було дуже багато людей і всі будинки і готелі були зайняті тими, хто прибув на перепис, тому Марії з Йосипом довелося заночувати в печері разом з худобою.

 Саме в цю ніч і народився маленький Ісус. Оскільки в печері не було ліжечка, немовляти довелося покласти прямо в ясла. Ясла - це ящик, з якого їдять тварини, і він зазвичай заповнений сіном. Саме на це м'яке сіно і поклала Марія свого новонародженого малюка.

        Різдво почалося з моменту, коли на небі з’явилася зірка, сповістивши про народження Ісуса. А вифлеємські пастухи, побачивши знак, вирушили до Спасителя з подарунками: ладаном, золотом і миром. Вони здогадалися, що світло зірки сповіщає про народження Спасителя і вирушили до нього з дарами. Волхви знали, що Ісусу судилося стати Царем Небесним на землі.

         Правлячий в ті часи цар Ірод теж почув вістку про народження царя і злякався, що Ісус може замінити його на троні, та велів вбити всіх немовлят у місті. Сину Божому дивом вдалося вціліти.

Ми з вами поговоримо про особливості українських традицій в новорічно-різдвяний період.

Готуються до Дня народження Христа у нашій країні з особливим трепетом!

6 січня з появою першої зірки українці сідають за щедрий, але пісний стіл. Святий вечір прийнято проводити у колі всієї родини.

Вранці 7 січня українці вітаються фразою "Христос народився!", а у відповідь чують "Славімо його!". У цей день люди зазвичай відвідують церкву, а також ходять в гості до родичів і друзів.

В Україні традиції святкування Різдва Христового передавалися від покоління до покоління.

Різдво для українців – це родинне свято і дуже важливо, щоб в цей день всі рідні зібрались за одним столом. 

Є вірування, що людина буде блукати цілий рік, якщо на Різдво залишиться сама. 

А ще в цей день не можна було сваритися взагалі, навіть якщо хтось з кимось побив горшки, потрібно було себе тримати в руках, а краще помиритися. 

При цьому багато традицій було пов'язано не тільки з днем Різдва, а й Cвятвечором, який проходить напередодні. 

Обряди поділялися на дві категорії. Одні стосувалися підготовки, а інші – безпосередньо святкування. 

Все те, що відбувається до сходження першої зірки – тривала підготовка.

Вона також несе в собі ідею не лише підготувань, а саме програмування добробуту та врожаю на майбутнє. 

Одним із таких обрядів було лякання дерев. За віруванням, це мало забезпечити їхню родючість на наступний рік. 

Провести такий обряд потрібно було в обідній час перед святковою вечерею. 

"Господар із кимось з домашніх брали сокиру і йшли до цього дерева, там починали між собою діалог. 

Господар замахувався на це дерево і погрожував, що якщо воно не буде родити – то на наступний рік його зрубають. 

А дитина чи дружина від імені дерева відповідали, щоб не рубав, бо на наступний рік буде обов'язково рясно родити". 

Крім того, до свят хата мала бути чисто прибраною і святково декорованою.   В хаті вибілювали помешкання, застеляли нові або чисто випрані скатерки й рушники, намагалися підготувати новий одяг для всіх членів родини. Із воску власної пасіки люди виготовляли святкові свічки, приказуючи спеціальні замовляння й молитву.

Сідати за святковий стіл необхідно з появою першої зірки, що символізує народження Ісуса. Святий Вечір традиційно розпочинається молитвою за здоров’я живих і упокій мертвих. Господар першим сідає за стіл, запалює різдвяну свічку й благословляє вечерю, після чого куштує кутю і роздає її родині.

     Важливим різдвяним обрядом на Святий вечір є оформлення столу. Традиційно його застеляють свіжим сіном або соломою, зверху насипають трохи зерна й покривають скатертиною. По кутках столу під скатертину кладуть по зубчику часнику, який буде оберігати сім’ю від хвороб та злих сил.

    На почесному місці в домі повинен стояти Дідух — житній, пшеничний або вівсяний сніп, який символізує урожай та добробут, і є оберегом роду. Традиція ставити дідух на Святу вечерю тягнеться ще з часів язичництва, хоча в сучасній Україні вона збереглася тільки в західних областях України.

Проте найважливіше віщування щасливої долі у нас пов'язувалось із приходом колядників.  

"Не пустити їх у домівку було дуже поганою прикметою.

Їх не пускали лише, якщо в родині хтось нещодавно помер і був період жалоби. 

Господарі були переконані, що якщо колядники не завітають, то добра на наступний рік не буде.

Характерним різдвяним звичаєм в Україні залишається вертеп. Це може бути як пересувний мініатюрний ляльковий театр, розміщений в коробі, так і живий вертеп з акторами.

А зараз ми з вами вирушимо у подорож у дивовижний світ Різдв’яних традицій та дізнаємось, як святкують Різдво у різних країнах світу.

Чехія

У Чехії Різдво вважається найсприятливішим часом, щоб зазирнути в майбутнє і дізнатися свою долю. Незаміжні чеські дівчата на початку грудня ставлять у воду гілку вишні. Якщо вона зацвіте на Різдво –значить, у новому році дівчину чекає заміжжя.

Словаччина

У Словаччині, як і в Чехії, на Різдво теж люблять ворожити. Що, втім, не дивно – довгі роки мешканці цих двох країн проживали в одній державі. Тут обов'язково готують традиційний святковий пудинг, ложку якого зачерпує найстарший чоловік у сім'ї і підкидає до стелі. Вважається, що чим більше їжі прилипне до стелі, тим благополучнішим буде наступний рік для всієї родини.

Австралія

Напередодні Різдва австралійці розстеляють біля своїх будинків покривала і колядують. Святкують переважно на пляжі, готуючи гриль страви. Обдаровують один одного презентами, грають в крокет, пляжні ігри, купаються. 

    Святкова традиційна вечеря – це холодні (в Австралії в цей час літо!) страви з морепродуктів, індичка, салат, десерт зі сметани, граната і полуниці.

Іспанія

В Іспанії є багато регіонів, в кожному із яких свої звичаї, культура, навіть мова. У Каталонії, наприклад, існує незвичайна різдвяна традиція – «годування» різдвяної колоди. За два тижні до свята, колоду вкривають ковдрами і починають її «пригощати» –підкладають під ковдри фрукти та солодощі. А в різдвяну ніч її кладуть біля каміну, і маленькі діти починають бити по ній палицями, «вибиваючи» таким чином для себе подарунки.

 

Франція

Французькі дітлахи на Різдво отримують на подарунки від людини на ім'я Пер Ноель. Подарунки він кладе в дитячі черевички, які малюки з вечора залишають біля каміна. У Пер Ноеля є суворий напарник, якого звуть Пер Фуетар, він нічого не дарує, а навпаки –карає різками дітей, які себе вели нечемно і були неслухняними.

Англія

Для британських різдвяних традицій дуже характерним є розсилання великої кількості різдвяних карток усім близьким, знайомим, колегам, поштареві або й молочнику, який щодня розвозить молоко повз будинок. 

В Англії досі зберігся старовинний звичай прикрашати будинок гілками гостролиста та плюща. А над дверима вішати гілочку омели. Раз на рік, напередодні Різдва, чоловік має право поцілувати будь-яку дівчину, яка зупинилася під цією вічнозеленою рослиною. Оскільки таке трапляється рідко, один англієць навіть пішов на хитрість – він прикрасив гілочками омели дзеркало в своєму будинку, щоб мати можливість цілувати всіх дівчат, які чепуряться біля нього.

День після Різдва у Англії відомий як «боксінґ дей». Назва походить від колишньої традиції давати різдвяний ящичок – «бокс» із маленьким подарунком усередині рознощикам товарів, що регулярно навідувалися до помешкання упродовж року.

 Історія Закарпаття в мініатюрі

(Віртуальна мандрівка міні-пам’ятниками Ужгорода)

Ужгород − найменший обласний центр України, але саме тут починаються мандрівки для тисяч мандрівників, які щороку вирушають в подорожі Карпатами. Унікальність Ужгорода в колоритності та багатонаціональності місцевих жителів, що створює неперевершений мікс стилів як в будівлях, так і стравах, що подають в тутешніх закладах. Щороку Ужгород притягує  туристів і закохує їх в старовинну архітектуру, ароматну каву та казкові міні-скульптури, переважна кількість яких розміщена в центральній частині міста. Маленькі фігурки відразу привернули до себе багато уваги і стали невід'ємною частиною туристичних маршрутів, під час яких гості міста починають справжнє фотополювання за скульптурками. Особливістю таких маршрутів є можливість не тільки сфотографувати фігурки чи позмагатись з іншими мандрівниками, хто знайде більше цікавинок, але й побачити історичні пам'ятки міста, влаштувавши собі незабутній відпочинок в Карпатах. Де шукати ці фігурки і з якої краще розпочати своє фотополювання - про це ми розповімо далі.
    Почнемо наш маршрут з всесвітньо відомого американського ілюзіоніста та фокусники Гаррі Гудіні. Народився він в далекому 1874 році в Будапешті. Історично так склалось, що в ті часи Ужгород і місто, в якому народився ілюзіоніст, належали до Австро-Угорської імперії. Бабуся Гудіні проживала на території Закарпаття, а саме в с. Йовря, що на сьогоднішній день носить назву Сторожниця.

    Фігурка Гаррі Гудіні несе в собі і певний філософський підтекст. Вона стоїть на металевому постаменті, на який можна чіпляти свої замки, які б символізували проблеми. Як і у випадку з відомим ілюзіоністом, всі замки можуть бути відкриті, а проблеми − вирішені. 
    Розміщена фігурка на площі Богдана Хмельницького перед входом до готелю Ужгород.

    Міні-фігурка "Дідусь Вечернічек" пов'язана з 60 річчям телепередачі "Вечернічек", яка почала транслюватись у 1963 році на державному телебаченні тодішньої Чехословаччини. Телепрограма користувалась попитом і на Закарпатті. У 1975 році на телепередачі "Вечернічек" з'явився головний герой - Дідусь Вечернічек, який разом з своїм песиком і зображений на міні-фігурці. Телепередача стала культовою не лише для закарпатців, а і для цілого покоління словаків та чехів.
    Поглянути на міні-скульптурку "Дідусь Вечернічек" можна на протилежній стороні пішохідного мосту зі сторони Студентської набережної.

    Міні-скульптура "Кртчек (Кротик)" також пов'язана з доволі популярним мультфільмом, що став одним з культурних символів Чехословаччини. Перша серія мультфільму з кротом у головній ролі була показана у 1957 році у Празі, і з того часу серії почали виходити на регулярній основі. У якості звуків для мультфілму його автор, Зденек Мілер, записував голоса та сміх своїх маленьких доньок. Сьогодні головний герой мультфільму "Кртчек" один з найвідоміших чеських культурних персонажів.
    Розташована міні-фігурка "Кртчек (Кротик)" за 10 метрів від сусіду "Дідуся Вечернічка", біля пішохідного мосту зі сторони набережни Незалежності.

    Встановлення трьох їжачків відбулось в травні 2013 року. Подія була приурочена до днів чеської культури, що проходили в той час в м. Ужгород. Символізують їжачки чудове пиво “Єжик”, яке варять в чеській Їглаві. Цікавим фактом є те, що їжачків спочатку було 4, одного з них подарували в честь свята меру міста Їглава. 
    Їжачків ви можете знайти навпроти 5 школи, вздовж Київської набережної на початку перил.

    Солдат Швейк - всесвітньо відомий сатиричний персонаж чеського письменника Ярослава Гашека. Цього персонажа автор зобразив в своїй роботі під назвою “Пригоди бравого вояка Швейка” — це один з найвідоміших антивоєнних романів, що були написані після завершення Першої світової війни. 
    Якщо придивитись до фігурки, то можна побачити, що бравий вояка тримає в руці кнедлик. Це не просто так. Кнедлі — традиційна чеська страва, якій автор роману приділив цілу сторінку в своїй роботі.
    Чому ж саме Швейк посідає вздовж перил поблизу річки Уж? Існує версія, що першим місцем його зупинки стало саме місто Ужгород. Не довго роздумуючи, наш герой пішов до корчми і, увійшовши всередину, голосно привітався, вигукнувши: “Вітаю, мене звати Йозеф Швейк. Він розповів власнику корчми про свою традицію: в нових країнах і містах бравий вояка залишає маленьку бронзову фігурку зі своїм зображенням. Скульптурка є символом свободи переміщення людини у воєнні часи
    Знайти Швейка, можна на перилах Київської набережної і якщо придивитися, то де-не-де можна навіть побачити сліди від куль часів Другої світової.

    Міні-фігурка відомого композитора та музиканта Нандора Плотені розташована на Київській набережні в місті Ужгород за декілька метрів від пішохідного мосту. Граф Плотені народився у 1844 році у селі Великі Лази, що в Ужгородському районі. Плотені часто полюбляв грати на скрипці, а його гостями були найвідоміші скрипалі того часу.
    Міні-фігурка була встановлена 13 грудня 2023 року, коли відзначається Міжнародний день скрипки. Скульптурка зображує відомого композитора, що тримає гігантську триструнну скрипку.  Композиція міні-скульптурки створена таким чином, що скрипка немовби нагадує кохану дружину Євгенію.  Знизу від мініфігурки розташований діючий пісочний годинник, що характеризує плиність часу.

    Цю міні-скульптуру називають “Княгинським метеоритом”. Встановлена вона на честь найбільшого знайденого метеориту, що впав на території Європи, а саме в Закарпатті. Сталося це 9 червня 1866 року приблизно о 17.00. Загальна вага небесного каменя понад півтонни. На висоті близько 40 км над селом Княгиня, що на Закарпатті, метеорит вибухнув і розпався на приблизно 1200 частин, що впали на землю в радіусі 5 кілометрів. На скульптурці ви можете побачити маленького чоловічка - це постать людини, що першою знайшла небесне тіло на землі. 
Скульптурка знаходиться на площі ім. Ш. Петефі. 

    Фігурка малого Миколайчика стала однією з перших серії міні-скульптурок на перилах. Встановлена 19 грудня 2010 року. Появі фігурки передувала цікава легенда, в якій розповідалось, що Св. Миколай отримав дуже багато листів від дітлахів із Закарпаття, в яких переважна кількість просила не матеріальних благ, а щастя, здоров’я та благополуччя. Після цього він вирішив взяти собі помічника і розмістив його в людному місці. Тепер кожен охочий може загадати бажання потерши шапочку або носик маленького Миколайчика.
    Знайти чарівного помічника ви можете на перилах площі Театральної.

    Історію про катастрофічну помилку екіпажу найбільшого пасажирського судна «Титанік» знають всі. Проте, мало хто знає, що саме невеличкий пароплав “Карпатія” був першим, хто відгукнувся на сигнал тривоги “SOS” з приреченого гіганта. У 1912 році екіпаж невеликого пароплаву першим підібрав людей з рятувальних шлюпок серед холодних вод Атлантичного океану. Назва рятувального судна напряму зв'язана з Карпатами, через що і було вирішено встановити фігурку. 
Знаковою подією стало відкриття міні-скульптури, адже встановлення “Карпатії” відбулось 2012 року з нагоди 100-ї річниці катастрофи на «Титаніку».  
    Пам'ятник ховає в собі невелику таємницю, помістіть увечері запалену свічку  всередину пароплаву і  вогонь зсередини буде освічувати малі віконця човна. 
Щоб знайти  не треба далеко ходити, адже міні-пароплав “пришвартований” в декількох метрах від Миколайчика на перилах площі Театральної.

    2015 рік відзначився відкриттям ще однієї міні-фігурки в Ужгороді. Мова йде про постать австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта. Про його твори чули всі, мелодії його робіт лунають до сих пір з концертних залів.  Цікаво, що молодший син відомого австрійського композитора Франц Ксавер жив у Львові. Фігурка прикрашає перила сходів у дворику дитячої музичної школи.

    Міні-фігурка "Торт Ужгород", як можна здогадатись з її назви, посвячена фірмовому кондитерському виробу - торту "Ужгород" і була офіційно відкрита у вересні 2021 року на 10-ту річницю створення легендарного торта. Його рецептура була розроблена французьким кондитером Валентиною Штефаньо на прохання її брата Валентина Штефаньо. Знайти міні-фігурку можна на перехресті вулиць Волошина та площі Театральної біля біологічного факультету УжНУ. 

    Історіями про Миколу Шугая свого часу шумів весь край. Одні називають його розбійником та вбивцею, інші ж асоціювали його з героєм середньовічних англійських балад - Робін Гудом. Правда та вигадки створили образ карпатського опришка Миколу Шугая, який прийшов до душі чеському письменнику Івану Ольбрахту. В свою чергу автор опублікував 1933 року пригодницький роман під назвою “Микола Шугай - розбійник”, цей твір приніс письменнику славу, а сюжет його роботи був взятий за основу для популярного мюзиклу, а потім й фільму.
    Микола Шугай - звичайний хлопець з Колочави, що на Закарпатті, нещодавно одружений на місцевій дівчині…. Молодого хлопця забирають на фронт, з якого наш герой тікає до коханої . Опісля Шугай стає народним героєм та починає оббирати багатіїв, віддаючи награбоване бідним. А закінчується все зрадою чи то коханої, чи друзів.
    Знайти карпатського Робін Гуда можна на вулиці Ольбрахта, на перилах перед входом до кафе “Снек ” (інша назва “Під Замком”).

    Міні-фігурка князя Лаборця посідає своє законне місце на замкових мурах ще з 2016 року. Зображена ця  історична постать у вигляді бронзової фігури, прикрученої мотузом до руків'я меча, встромленого в камінь. Розміщення скульптури також не випадкове. Князя Лаборця дослідники вважають засновником Ужгорода та самої фортеці. При нападі на фортецю легендарному правителю прийшлось тікати в напрямку іншої фортеці під назвою Землуш.
    Фігурка “Лаборець на мечі” розміщена при вході на одному з мурів Ужгородського замку на вулиці Капітульній, 33.

    Одними із найпопулярніших видів печива на Закарпатті рахуються кіфлики. Традиційно цей смаколик випікається в формі маленької підковки з начинкою у вигляді сливового варення або, як тут кажуть, лекваром. Зверху ж печиво посипають цукровою пудрою. Скульптурка зображує маленьку жіночку, яка сидить на качалці для тіста і тримає на підносі закарпатський кіфлик. Жителі міста не раз підкреслювали енергію тепла материнської любові, яку фігурка передає проходячим повз неї. І це не дивно, адже на Закарпатті кіфлики це смак Різдва та сімейного застілля. 
    Фігурка знаходиться навпроти входу торгового центру, біля велопарковки на вул. Собранецькій.

    Ужгород – це найзахідніший та водночас найменший за кількістю населення обласний центр України (близько 112,4 тисячі мешканців). Західна околиця міста буквально впирається у кордон зі Словаччиною. "Столиця" Закарпаття має довгу та насичену на події історію.
    Місто відсвяткує 1131 річницю. Це робить його одним з найстаріших в країні. Відтак, тут збереглася багата спадщина – культурна, архітектурна та гастрономічна. Гуляйте по Ужгороду, пізнавайте його куточки, насолоджуйтесь його історією…